Slavyansk Internet eXchange
18 Декабрь 2017, 18:36:35* (EET) *
Добро пожаловать, Гость. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.

Войти
Новости: 20.01.2009 Апгрейд до версии 1.1.7
19.01.2009 Слияние форумов ISP SNS и ISP CDC
 
   Начало   Помощь Поиск Войти Регистрация  
Страниц: 1 2 [3]
  Печать  
Автор Тема: С.Жадан как хулиган украинской литературы (осторожно: ненормативная лексика!)  (Прочитано 24093 раз)
0 Пользователей и 1 Гость смотрят эту тему.
Дженни
Чаклунка
Флуд-клуб
******

Репутация: +1022/-1
Offline Offline

Пол: Женский
Сообщений: 3366


Czarownica i Czarodziejka


« Ответ #50 : 02 Ноябрь 2014, 22:42:27* (EET) »

Записан

Любовь выскочила перед нами, как из-под земли выскакивает убийца в переулке, и поразила нас сразу обоих! Так поражает молния, так поражает финский нож! (c) "Мастер и Маргарита"



E non importa se ci addormentiamo in letti diversi. L'importante è che ci addormentiamo pensandoci reciprocamente...
Аристарх
Moderator
*****

Репутация: +1845/-4
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 5417


Omnia mea mecum porto


« Ответ #51 : 10 Ноябрь 2014, 07:03:47* (EET) »

состоится встреча с Сергеем Жаданом.

Встреча состоялась!

http://youtu.be/xWPX27TlZIs
http://youtu.be/-Wtcq65vEF8
http://youtu.be/AUDDuOD9QU4
http://youtu.be/-YQ6mbusHMI
http://youtu.be/UTslRkB2k3E
http://youtu.be/tcuvYQ_13d4
http://youtu.be/0a_qjYCm3gY
http://youtu.be/fxxZnX6m6JA
http://youtu.be/_U9X807W4wc
http://youtu.be/H0ovQrEPWG4
http://youtu.be/LxkwZxVGBAU
http://youtu.be/E6kAOuXJUck
http://youtu.be/Bkt-FAa2_Ts
http://youtu.be/E7aCPQAButA
http://youtu.be/dw0AueF8WSU
http://youtu.be/_8Ldwf2LsIo
« Последнее редактирование: 10 Ноябрь 2014, 07:05:48* (EET) от Аристарх » Записан

С кем побеседуешь о старине,
если персик и слива не говорят?
      Кэнко-Хоси "Цурэдзурэгуса", XIV век

Полное спокойствие может дать человеку только страховой полис.
      Остап Бендер "Золотой телёнок", ХХ век

Адекватная консультация по дальнейшему финансовому спокойствию
       Аристарх (запрос в личку) ХХI век
acilsik
Существительное одушевлённое!!!!!!!!!!!!
Флуд-клуб
******

Репутация: +1107/-1
Offline Offline

Пол: Женский
Сообщений: 6097



« Ответ #52 : 11 Ноябрь 2014, 16:31:51* (EET) »

а он симпатюля....  Kiss
Записан

Как этот мир велик в лучах рабочей лампы!
Ах, в памяти очей - как бесконечно мал!
Дженни
Чаклунка
Флуд-клуб
******

Репутация: +1022/-1
Offline Offline

Пол: Женский
Сообщений: 3366


Czarownica i Czarodziejka


« Ответ #53 : 11 Ноябрь 2014, 20:38:18* (EET) »

Ой, Анютка! Tongue Tongue Grin Grin
Любишь симпатишных хулиганов  Wink Wink
Записан

Любовь выскочила перед нами, как из-под земли выскакивает убийца в переулке, и поразила нас сразу обоих! Так поражает молния, так поражает финский нож! (c) "Мастер и Маргарита"



E non importa se ci addormentiamo in letti diversi. L'importante è che ci addormentiamo pensandoci reciprocamente...
Аристарх
Moderator
*****

Репутация: +1845/-4
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 5417


Omnia mea mecum porto


« Ответ #54 : 13 Ноябрь 2014, 00:20:12* (EET) »

http://vestiua.com/ua/news/20141108/59885.html
 Roll Eyes
Записан

С кем побеседуешь о старине,
если персик и слива не говорят?
      Кэнко-Хоси "Цурэдзурэгуса", XIV век

Полное спокойствие может дать человеку только страховой полис.
      Остап Бендер "Золотой телёнок", ХХ век

Адекватная консультация по дальнейшему финансовому спокойствию
       Аристарх (запрос в личку) ХХI век
Дженни
Чаклунка
Флуд-клуб
******

Репутация: +1022/-1
Offline Offline

Пол: Женский
Сообщений: 3366


Czarownica i Czarodziejka


« Ответ #55 : 13 Ноябрь 2014, 08:37:24* (EET) »

Кьясота Smiley Smiley. И гордость.
Записан

Любовь выскочила перед нами, как из-под земли выскакивает убийца в переулке, и поразила нас сразу обоих! Так поражает молния, так поражает финский нож! (c) "Мастер и Маргарита"



E non importa se ci addormentiamo in letti diversi. L'importante è che ci addormentiamo pensandoci reciprocamente...
Аристарх
Moderator
*****

Репутация: +1845/-4
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 5417


Omnia mea mecum porto


« Ответ #56 : 09 Декабрь 2014, 00:19:14* (EET) »


Записан

С кем побеседуешь о старине,
если персик и слива не говорят?
      Кэнко-Хоси "Цурэдзурэгуса", XIV век

Полное спокойствие может дать человеку только страховой полис.
      Остап Бендер "Золотой телёнок", ХХ век

Адекватная консультация по дальнейшему финансовому спокойствию
       Аристарх (запрос в личку) ХХI век
Дженни
Чаклунка
Флуд-клуб
******

Репутация: +1022/-1
Offline Offline

Пол: Женский
Сообщений: 3366


Czarownica i Czarodziejka


« Ответ #57 : 10 Декабрь 2014, 18:33:13* (EET) »

Круто! Славянск становится центром современной украинской литературы на Востоке Украины. Так держать!

Кстати, Ольга Герасимюк в свое время приятно удивила одним из своих стихотворений. Оно мне понравилось:

Майстрував душу мою:
до сталевого стержня хребта
вшурупив скрипучий важкий механізм
і помістив у тонкошкіре тільце.
Згадай, як було минулого разу?
Як було?
Я — делія комахи Мюллера,
пам’ятаю важкість його тіла.
Я — делія птахи Вокансона,
пам’ятаю ніжні його пальці
і важкі королівські лати
із пір’я орлів Евксинського Понту.
Я — делія знаків Парацельса,
як я страждала від його безпліддя.
І ненависть моя тепер не вийде з мене
не витече крізь шкіру
задихаюсь у ній о господи
просякаю ненавистю о господи
чую як незрима рука твоя
тримає мене за горло
багрянію як небеса вночі
тікаю від рук — псів твоїх
викрикую їх імена та вони не спиняються
рвуть шкіру мою м’язи мої жили мої
ти знаєш — я вже ніколи не помру о господи
в кожному оці моєму
вивернуте тіло зображень
вуха залиті воском
в ньому застигли мушки звуків
ходжу кінчиками пальців
на десять тисяч кроків щодня
а ти навіть не уявляєш
як радію
коли іржавіє мій хребет
я чую свіжий запах
я чую
як іде дощ
_________

С творчеством остальных не очень знакома, но Жадан плохих точно не привезет.
Записан

Любовь выскочила перед нами, как из-под земли выскакивает убийца в переулке, и поразила нас сразу обоих! Так поражает молния, так поражает финский нож! (c) "Мастер и Маргарита"



E non importa se ci addormentiamo in letti diversi. L'importante è che ci addormentiamo pensandoci reciprocamente...
Дженни
Чаклунка
Флуд-клуб
******

Репутация: +1022/-1
Offline Offline

Пол: Женский
Сообщений: 3366


Czarownica i Czarodziejka


« Ответ #58 : 21 Декабрь 2014, 17:30:32* (EET) »

Поперло )) Дуже подобається один із віршів улюбленого письменника:

І жінка з чорним, як земля, волоссям,
яку я знаю вже стільки років,
живе собі, не переймаючись зовсім,
поміж ранкового світла й вечірніх мороків.

Поміж заліза й гарячого листя,
поміж стін і пташиних криків,
поміж підземних русел, що переплелися,
поміж усіх своїх снів і фріків.

Вона ходить собі на стадіони й ринки,
ховаючи в куртці телефон і флягу.
І я готовий палити сусідські будинки,
щоби вона звернула на мене увагу.

Я готовий позбавити міста керування
і на портвейн перетворювати озерну воду,
лише б вона, згадуючи про моє існування,
писала мені листи про життя і погоду.

Я готовий влаштовувати на її вулиці страйки,
лише б бути ближче до її ніжності й люті
і слухати її постійні байки
про те, з ким вона спить і кого вона любить.

Я вигадаю нові літери та розділові знаки,
я вб’ю всіх старих поетів, які ще щось пишуть,
щоби вона забувала про те, що могла знати,
щоби вона дивилася в темряву й слухала тишу.

Небо за її вікнами буде холодне й зелене.
Дощ буде заливати пам’ять її невичерпну.
Хай забуває про все.
Хай забуває навіть про мене.
Лише про мене хай забуває в останню чергу.
Записан

Любовь выскочила перед нами, как из-под земли выскакивает убийца в переулке, и поразила нас сразу обоих! Так поражает молния, так поражает финский нож! (c) "Мастер и Маргарита"



E non importa se ci addormentiamo in letti diversi. L'importante è che ci addormentiamo pensandoci reciprocamente...
Дженни
Чаклунка
Флуд-клуб
******

Репутация: +1022/-1
Offline Offline

Пол: Женский
Сообщений: 3366


Czarownica i Czarodziejka


« Ответ #59 : 22 Декабрь 2014, 21:02:32* (EET) »

Сергій Жадан повернувся з Пісків. Опублікував. Пройняло.
__________

Дорогою Льоша, правосекторівський водій, розповідає історії. Історій багато. Історії різні. Скажімо, розповідає про снайпера, котрий зняв свого тата-сепаратиста. Як це зняв? – Дивуюсь я. – Спеціально? Ні, - відповідає Льоша, - просто зреагував на рух. Але щось відчув, уночі поповз перевірити. Ледве впізнав. Чому? – Знову не розумію я. Так він же без голови був, - пояснює Льоша. І що цей снайпер тепер? – Питаю. – Що говорить? Він нічого не говорить, - пояснює Льоша. – Він тепер мовчить. Потім розповідає про командира одного з їхніх підрозділів, зовсім молодого хлопця. Йому, - говорить, - років двадцять усього. Але ти б бачив, як його старші слухають. Шкода, що його зараз на місці немає. А що з ним? – Питаю. Сесію поїхав складати. Яку сесію? – Перепитую. Звичайну сесію, - пояснює Льоша. – Він же студент. Складе – повернеться далі командувати. Ще розповідає, як ледь не заїхав на блокпост сепаратистів. Лише за пару сотень метрів зауважив відсутність українського прапора, змушений був кілька кілометрів валити звідти заднім ходом, оскільки розвернутись просто не було де. В Пісках порожньо. Місцевих майже не лишилось. Між добровольцями бігає пацан, років семи. Не боїшся? – Питаю. Ні, - запевняє він. На військових дивиться з інтересом, не відходить від них. Помітно, що йому тут немає з ким поговорити, тож ходить за цими дорослими озброєними чоловіками. І пси теж за ними ходять, не відстаючи ні на крок. Псів багато. Господарі поїхали, а їх лишили. Ось вони й труться коло людей. І теж, схоже, не бояться.

Перед тим, як рушити, встигаємо познайомитись із веселим старим. Василь Львович, – називається він, світячи злодійкуватою беззубою посмішкою. – Колишній моряк і конокрад, - додає. Бреде звідкись від військових, у яких розжився "гуманітаркою" - блоком дешевих сигарет і польським хлібом. Хліб у спеціальній упаковці, може довго зберігатись і не псуватись. Колишній конокрад і моряк притримує старого велосипеда, закурює й так само починає розповідати історії. Згадує, як служив у Криму, як вони на катерах ганяли турецьких контрабандистів. Згадує дружину, що померла десять років тому, згадує дітей, що виїхали до Москви. Про добровольців говорить добре, трішки над ними підсміюється. Сепаратистів лає, розповідає, як вони бомблять довколишні хати. Говорить смішним суржиком. Українських слів більше. Зате коли починає лаятись – переходить чомусь на російську. З інтересом починає чіплятись до Юлі – молодої журналістки, хвалиться, говорить, що вже тричі потрапляв до випусків новин. Я вже знаменитий, - сміється. І теж додає, що нічого не боїться. Історій стає щоразу більше. Кожен тут має що розповісти, кожному є що згадати. Щось розповідають відкрито, щось просять не афішувати. Війна продукує сюжети, війна змінює цю реальність, наповнює її химерними випадками, наповнює слізьми та кров'ю. Скільки ще всього страшного, кумедного та незбагненного доведеться всім нам почути, скільки ще всього доведеться дізнатись, скільки правди прийняти, скільки образ та проклять пройде повз нас. Доки країна живе своїм повсякденним життям, переймаючись передсвятковими клопотами, доки в містах щовечора запалюються вогні й публіка заповнює теплі кав'ярні та кінотеатри, зовсім поруч іде війна, і вони – ті, хто на цій війні опинився – проживають свої історії, опиняються в них, запам'ятовують, так чи інакше витворюючи якусь єдину історію, яку поки що важко зрозуміти, важко осмислити. Важко, але потрібно. На виїзді з Пісок при дорозі чорніє спалений танк. Наш. Екіпаж згорів. Ще одна історія. Зовсім не різдвяна.
Записан

Любовь выскочила перед нами, как из-под земли выскакивает убийца в переулке, и поразила нас сразу обоих! Так поражает молния, так поражает финский нож! (c) "Мастер и Маргарита"



E non importa se ci addormentiamo in letti diversi. L'importante è che ci addormentiamo pensandoci reciprocamente...
Дженни
Чаклунка
Флуд-клуб
******

Репутация: +1022/-1
Offline Offline

Пол: Женский
Сообщений: 3366


Czarownica i Czarodziejka


« Ответ #60 : 24 Декабрь 2014, 05:28:26* (EET) »

Добре, добре, знищуй листи,
стирай номери, пали мости,
просто стирай, просто громи,
ми вдосталь мали цієї зими.
Знищуй коди, знищуй замки,
теплі промені серед ріки,
знищуй підозри, знищуй сміх,
довіра сходила на нас усіх,
тому знищуй те, що дісталось тобі,
те, що вигадалося в боротьбі,
те, що втратилося без жалю,
те, що я і дотепер люблю.

Стирай адреси та імена,
ти й далі лишаєшся така одна,
таких як ти важко знайти,
пали ці нікому не потрібні мости,
пали книги, пали словники,
готельні чортові рушники,
постіль зі слідами чорнил,
ошмаття прапорів та вітрил,
знищуй голос, знищуй слова,
ти далі будеш так само жива,
знищуй усе, що створила сама.
Все буде добре. Триває зима.

Забудь кожен із осінніх домів,
забудь усе, що я умів,
забудь усе, що вміла ти,
пали ці обірвані мости,
випалюй сліди поразок і втрат,
раптом захочеш повернутись назад,
раптом згадаєш собі ще раз,
після всіх проклять і образ,
як добре було, як нестерпно було,
як тебе нищило і вело,
як це торкалось твоїх основ,
як просто все це почати знов.

Тому краще знищуй, краще пали,
неважливо хто, неважливо коли,
неважливо навіщо, неважливо з ким.
В тебе попереду ще стільки зим.


Сергій Жадан, грудень 2014 року.
Записан

Любовь выскочила перед нами, как из-под земли выскакивает убийца в переулке, и поразила нас сразу обоих! Так поражает молния, так поражает финский нож! (c) "Мастер и Маргарита"



E non importa se ci addormentiamo in letti diversi. L'importante è che ci addormentiamo pensandoci reciprocamente...
Дженни
Чаклунка
Флуд-клуб
******

Репутация: +1022/-1
Offline Offline

Пол: Женский
Сообщений: 3366


Czarownica i Czarodziejka


« Ответ #61 : 26 Декабрь 2014, 23:58:41* (EET) »

Первая часть свершилась:
http://khersonline.net//33466-ukrainskiy-pisatel-sergey-zhadan-zavtra-vstretitsya-s-hersonskimi-voennymi.html
Записан

Любовь выскочила перед нами, как из-под земли выскакивает убийца в переулке, и поразила нас сразу обоих! Так поражает молния, так поражает финский нож! (c) "Мастер и Маргарита"



E non importa se ci addormentiamo in letti diversi. L'importante è che ci addormentiamo pensandoci reciprocamente...
Дженни
Чаклунка
Флуд-клуб
******

Репутация: +1022/-1
Offline Offline

Пол: Женский
Сообщений: 3366


Czarownica i Czarodziejka


« Ответ #62 : 28 Декабрь 2014, 13:01:22* (EET) »

Свершилась и вторая часть. Чуть позже выложу фотки. Эмоции захлестнули, поэтому не получилось все сразу.
Записан

Любовь выскочила перед нами, как из-под земли выскакивает убийца в переулке, и поразила нас сразу обоих! Так поражает молния, так поражает финский нож! (c) "Мастер и Маргарита"



E non importa se ci addormentiamo in letti diversi. L'importante è che ci addormentiamo pensandoci reciprocamente...
sonikol
Флуд-клуб
**

Репутация: +10151/-0
Offline Offline

Пол: Женский
Сообщений: 372



« Ответ #63 : 28 Декабрь 2014, 13:55:23* (EET) »

На последней фотке ты?  Roll Eyes
Записан
Дженни
Чаклунка
Флуд-клуб
******

Репутация: +1022/-1
Offline Offline

Пол: Женский
Сообщений: 3366


Czarownica i Czarodziejka


« Ответ #64 : 28 Декабрь 2014, 14:44:56* (EET) »

Ага Roll Eyes Roll Eyes
Записан

Любовь выскочила перед нами, как из-под земли выскакивает убийца в переулке, и поразила нас сразу обоих! Так поражает молния, так поражает финский нож! (c) "Мастер и Маргарита"



E non importa se ci addormentiamo in letti diversi. L'importante è che ci addormentiamo pensandoci reciprocamente...
Дженни
Чаклунка
Флуд-клуб
******

Репутация: +1022/-1
Offline Offline

Пол: Женский
Сообщений: 3366


Czarownica i Czarodziejka


« Ответ #65 : 01 Январь 2015, 13:16:42* (EET) »

После визита к нам Сергей Жадан написал эссе. Очень приятно, что ВПЕРВЫЕ в его творчестве появилась проза о юге Украины.
http://tsn.ua/analitika/pivden-krim-400340.html

Південь. Крим

Не знав, що чоловіки вміють так гірко плакати. Не підозрював, що можна бути настільки позбавленим страху.


Тридцята бригада однією з перших увійшла на Луганщину, ще навесні. Пам'ятаю, як брат скептично розповідав про їхню техніку, що її доводилось тягнути тракторами. І розповіді друзів пам'ятаю, про те, як годували військових, як приносили їм одяг та взуття. Вони прийшли саме вчасно – завдяки їхньому приходу на півночі Луганщини не стріляли. Не певен, що всі місцеві належним чином усвідомлюють, наскільки їм пощастило, хтось, підозрюю, радо б зустрічав у своєму місті яких-небудь козаків. Все пізнається в порівнянні, і переваги миру, зазвичай, найбільш чітко відчуваються саме після бомбардувань у твоєму кварталі. Так чи інакше, тридцяту бригаду з Донбасу перевели – нині вони прикривають кордон із окупованим Кримом, стоять у полях, між солончаків та крижаних озер, готуються до морозів, що невблаганно насуваються. Підрозділи розташовані на території колишніх ферм. В розвалених корівниках стоїть перемащена землею холодна техніка. Коло наметів, під навісом, вкопано в землю турнік, трішки далі знаходиться прикрашена паперовими янголами новорічна ялинка. Останні кілька тижнів стояла тепла погода, проте зранку почало мести, повалив сніг. Мокра земля ще не встигла промерзнути, ноги провалюються, машини грузнуть. Військові спілкуються з волонтерами, говорять із панотцем, якого вже давно знають. Панотець десь "намутив" причепика до своєї автівки й привіз два телевізори та труби для "буржуйки". Не найнеобхідніші, очевидно, речі, проте можна навіть не сумніватись, що крім волонтерів ніхто цього не привезе. Комбат дякує волонтерам, виголошує промову, солдати чемно слухають. Комбат небагатослівний, з нами говорить українською, з підлеглими переходить на російську. Кидається в очі, як його слухають – з повагою, проте без страху. Мабуть, так і має бути. У них у всіх за спиною бойові дії, втрати, місяці війни, схоже, вони навчилися давати собі з цим раду. Не в останню чергу – завдяки таким ось командирам. Заїздимо ще на один пост, вже під самим кордоном. Траса забита колоною фур, що не можуть потрапити на захоплений півострів. Машини розтягуються кілометрів на десять, водії ховаються в кабінах від пронизливого вітру, під колеса вантажівок забивається перекотиполе, сніг мертво пересипається темним асфальтом. Уздовж траси тягнеться викопаний нашими рів, видно місце, де влітку стояла техніка. Панотець киває головою ліворуч: мінні поля, – говорить. Чому немає табличок? – Запитую його. А для чого? – Дивується панотець. – Міни ж протитанкові. Людина може собі вільно гуляти. Хоча, - додає, подумавши, - думаю, там не лише протитанкові.
Про росіян військові говорять неохоче. Говорять, що перетинались, говорили, не стріляють. На питання, чи виловлюють диверсантів, стверджують, що ні, але при цьому показово сміються й переводять розмову на щось інше. Загалом, після Донбасу в них тут спокійно. Хоча й холодно. Дуже холодно. Дорогою назад панотець дискутує про політику. Про перекритий кордон, про санкції, про події останнього року. Кожну свою тезу намагається проілюструвати анекдотом. Розповідає, як їздив кілька разів у військові частини на Донбас, аби хрестити солдатів. Скаржиться на "махновщину" в церковному керівництві. Говорить, що іще вчора не мав коштів, аби заправитись і з'їздити до військових. Але увечері хтось дуже доречно перевів кошти на карточку, якраз стало на бензин. Якщо думаєш про царство боже, - пояснює, - можеш не хвилюватися з приводу різних дрібниць. Ну й далі знову анекдоти. Я собі подумав, що ніколи так довго не розмовляв зі священиком. І військових стільки в житті не бачив. І до міліціонерів ніколи не ставився з такою ніжністю, як в останні півроку. Ніколи не бачив таких цілісних, цікавих людей. Не бачив таких глибоких очей і чорних рук. Не чув таких спокійних голосів. Не знав, що чоловіки вміють так гірко плакати. Не підозрював, що можна бути настільки позбавленим страху. Не вірив, що можна настільки легко ставитись до труднощів та негараздів. До спеки, до холоду, до небезпеки. Але все вірно – якщо думаєш про царство боже, можеш не хвилюватися з приводу різних дрібниць.
Записан

Любовь выскочила перед нами, как из-под земли выскакивает убийца в переулке, и поразила нас сразу обоих! Так поражает молния, так поражает финский нож! (c) "Мастер и Маргарита"



E non importa se ci addormentiamo in letti diversi. L'importante è che ci addormentiamo pensandoci reciprocamente...
Аристарх
Moderator
*****

Репутация: +1845/-4
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 5417


Omnia mea mecum porto


« Ответ #66 : 01 Январь 2015, 17:40:46* (EET) »

Не вірив, що можна настільки легко ставитись до труднощів та негараздів.

Прочитал это эссе и почему-то вспомнил один момент моего первого диалога с Сергеем Жаданом в октябре. Мы стояли на центральной площади и разговаривали. У меня к нему масса вопросов. Сергей на них отвечает, но смотрит не на меня, а в какую-то точку. И вдруг он прерывает наш диалог:
- Это у вас по площади танки ездили? - и смотрит в ту же точку.
Я смотрю туда же, и вижу на асфальте следы от гусениц. Для меня, видавшего кое-что пострашнее следов от гусениц, это мелкая деталь славянского интерьера.
Я механически ответил, что это, вероятнее всего, был не танк, а БМД (боевая машина десанта), и вернул разговор в нужное мне направление.
И только позднее я понял, насколько мы тогда были с Жаданом на разных волнах: он думал: "Фигассе, тут ездили танки", а я: "Фигассе, тут Жадан!"

З.Ы. Высадка поэтического десанта
оказалась очень успешной

имхо наиболее удачный материал об этом событии:
http://slavinfo.dn.ua/novosti/195514

З.З.Ы. Когда я семь лет назад создавал этот топик, даже представить себе не мог, что однажды лично познакомлюсь с Сергеем Жаданом. И мы не однажды будем пить коньяк, разговаривая за жизнь и за литературу  Smiley
« Последнее редактирование: 01 Январь 2015, 17:56:35* (EET) от Аристарх » Записан

С кем побеседуешь о старине,
если персик и слива не говорят?
      Кэнко-Хоси "Цурэдзурэгуса", XIV век

Полное спокойствие может дать человеку только страховой полис.
      Остап Бендер "Золотой телёнок", ХХ век

Адекватная консультация по дальнейшему финансовому спокойствию
       Аристарх (запрос в личку) ХХI век
Дженни
Чаклунка
Флуд-клуб
******

Репутация: +1022/-1
Offline Offline

Пол: Женский
Сообщений: 3366


Czarownica i Czarodziejka


« Ответ #67 : 02 Январь 2015, 00:49:18* (EET) »

И только позднее я понял, насколько мы тогда были с Жаданом на разных волнах: он думал: "Фигассе, тут ездили танки", а я: "Фигассе, тут Жадан!"
Приблизительно то же самое могу сказать о его поездке в Херсон и Херсонскую область. Сергей расспрашивал об особенностях города и службы военных на границе. Мы шутили по поводу личности нашего бывшего мэра, обменивались впечатлениями о харьковском градоначальнике. Все это время он удивлялся каким-то локальным моментам, а я только одному: "Жадан в Херсоне, рядом пьет коньяк (пиво)".

З.З.Ы. Когда я семь лет назад создавал этот топик, даже представить себе не мог, что однажды лично познакомлюсь с Сергеем Жаданом. И мы не однажды будем пить коньяк, разговаривая за жизнь и за литературу  Smiley
Smiley Smiley
Уровень моей эрудированности значительно уступает. Особенно если учесть, что рядом с любимым писателем "ніяковіла" больше, чем на первом свидании - о какой эрудированности можно было говорить! Я думала только о том, чтобы не подпускать к нему лишних ненужных элементов, о каких-то организационных моментах и о том, что "фихасе, Жадан рядом".  Меня все время спасал батюшка - именно он рассказывал все то, о чем так хотел узнать писатель.

В общем, "миледи очень хочется рюмочку коньяку" (с) Smiley Smiley.
Записан

Любовь выскочила перед нами, как из-под земли выскакивает убийца в переулке, и поразила нас сразу обоих! Так поражает молния, так поражает финский нож! (c) "Мастер и Маргарита"



E non importa se ci addormentiamo in letti diversi. L'importante è che ci addormentiamo pensandoci reciprocamente...
Дженни
Чаклунка
Флуд-клуб
******

Репутация: +1022/-1
Offline Offline

Пол: Женский
Сообщений: 3366


Czarownica i Czarodziejka


« Ответ #68 : 03 Январь 2015, 03:36:57* (EET) »

Очень интересно и душевно: https://www.youtube.com/watch?v=hn_X3tUQF6g
Записан

Любовь выскочила перед нами, как из-под земли выскакивает убийца в переулке, и поразила нас сразу обоих! Так поражает молния, так поражает финский нож! (c) "Мастер и Маргарита"



E non importa se ci addormentiamo in letti diversi. L'importante è che ci addormentiamo pensandoci reciprocamente...
Дженни
Чаклунка
Флуд-клуб
******

Репутация: +1022/-1
Offline Offline

Пол: Женский
Сообщений: 3366


Czarownica i Czarodziejka


« Ответ #69 : 18 Май 2015, 13:10:45* (EEST) »

Миледи снова хочет рюмочку коньячку.
13 мая Сергей Жадан был в Херсоне.













Записан

Любовь выскочила перед нами, как из-под земли выскакивает убийца в переулке, и поразила нас сразу обоих! Так поражает молния, так поражает финский нож! (c) "Мастер и Маргарита"



E non importa se ci addormentiamo in letti diversi. L'importante è che ci addormentiamo pensandoci reciprocamente...
acilsik
Существительное одушевлённое!!!!!!!!!!!!
Флуд-клуб
******

Репутация: +1107/-1
Offline Offline

Пол: Женский
Сообщений: 6097



« Ответ #70 : 18 Май 2015, 20:49:28* (EEST) »

О, Пані Дженні, пані Дженні,
Немов той квіт багряно-запашний,
Немов осінньолистна заметіль
Весняної вологи попід серцем,
Ви зробите цей світ таким рясним,
Як пахощі хлібини на тщесерце!

Женька, я тобой горжусь!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Записан

Как этот мир велик в лучах рабочей лампы!
Ах, в памяти очей - как бесконечно мал!
Дженни
Чаклунка
Флуд-клуб
******

Репутация: +1022/-1
Offline Offline

Пол: Женский
Сообщений: 3366


Czarownica i Czarodziejka


« Ответ #71 : 19 Май 2015, 08:57:18* (EEST) »

 Kiss Kiss

Ну фсьо, я засмусялась ))

Пасибки, Анютка!
Записан

Любовь выскочила перед нами, как из-под земли выскакивает убийца в переулке, и поразила нас сразу обоих! Так поражает молния, так поражает финский нож! (c) "Мастер и Маргарита"



E non importa se ci addormentiamo in letti diversi. L'importante è che ci addormentiamo pensandoci reciprocamente...
Дженни
Чаклунка
Флуд-клуб
******

Репутация: +1022/-1
Offline Offline

Пол: Женский
Сообщений: 3366


Czarownica i Czarodziejka


« Ответ #72 : 19 Май 2015, 18:00:10* (EEST) »

Сергей Жадан уже успел написать два очерка (эссе/новеллы?? не сильна), главными героями которых стали херсонские священники - капелланы отец Сергий и отец Игорь. У отца Сергия я пою каждое воскресенье в хоре во время службы, то бишь знаю довольно неплохо. Истории, описанные Сергеем Жаданом, я слышала и знаю из первых уст. Чувство неимоверное! Это сложно с чем-либо сравнить:

____________________________

Херсон. Капелани

1

Отець Сергій щойно повернувся з Артемівська. Регулярно їздить у війська. На авто наклеїв вишиванку, на візитівці написано "капелан". Напередодні нового року ми з ним були на Чонгарі, відвозили військовим два телевізори. Панотця військові поважають – він не повчає, не дорікає, тримається з усіма рівно, постійно жартує. На зворотному шляху, тоді, взимку, нас викинуло на зустрічну. Панотцеве авто з вишиванкою пару разів обкрутилося й завмерло посеред крижаної траси. Панотець видихнув і почав розповідати анекдоти.

Тепер ось знову їздив у частини.

- Як там? – питаю його. - Як настрої?

- Залежить від командира, - пояснює він. – Де командир нормальний – там і настрій у солдат відповідний. Дисципліна, порядок, бойовий дух. А де командира немає – п’ють.

Розповідає, що наші окопуються, вибудовують справжні бетонні загородження. Що з місцевими говорити важко – ніхто нічого не знає, всі всього бояться.

- Питаю на зупинці в місцевих дорогу, - розповідає панотець. – Одна жіночка починає пояснювати, інша її зупиняє: "Вони нас убивають, а ти їм дорогу показуєш".

Згадує, як зупинився на ніч у готелі в якомусь прифронтовому містечку. На ранок пішов забирати машину. Жінка на вахті пояснила: "Ваша машина вон там, уважаемый католик". Довелось пояснити їй, що капелани бувають і серед православних. Довго не вірила.

- Я їжджу в ті частини, - пояснює, - де є знайомі командири. Там мене вже чекають, там я знаю, з ким спілкуватися. Інакше без сенсу. Пам’ятаю, як рік тому приїхав уперше. Командир вишикував полк. Що робити – ніхто не знає. Я між ними три години ходив, службу правив.

Так-так, - киваю головою, - рік тому ніхто взагалі не знав, що робити. Рік тому, лише рік тому.

2

Отець Ігор повернувся з полону. Взимку їздив до військових, вискочив на чужий блок-пост. Ополченці спочатку не зрозуміли, хто він. Потім зраділи – "укропського попа піймали". Сильно били. Стрибали по ньому, аби зламати ребра. Ламаючись, ребра пробивають легені, вганяються до внутрішніх органів. Смерть після цього – питання часу. Ребра панотця витримали.

"Це знак Божий, - запевняє він. – У мене навіть зуби не покришились". Церковні речі в панотця забрали, сказали, що передадуть до свого храму. Спочатку сидів у ямі. Потім перевели до Донецька, в СБУ. Після ями умови були більш-менш стерпними – годували, не били. Хоча кошмарили. Якось зайшли якути, почали принижувати, погрожували. Ввечері якути чи то перепили, чи просто пересварились, прострелили ногу комусь зі своїх. Ополченці показово посадили їх до ями.

"Це теж знак Божий", - стверджує панотець. Знаки він бачив у всьому: принесли до камери свічку, після того, як він провів обряд – знак, покарали кривдників, які йому погрожували – теж знак. Коли прибирали казарми після виїзду звідти "Оплоту", панотець знайшов молитовник. Українською. Теж знак. Провадив у камері служби, коли погрожували – молився за кривдників.

Поступово ополченці почали возити полонених на роботи – розбирати завали в аеропорту, збирати боєприпаси на залишених українських блок-постах в Дебальцевому. Самі ополченці в окопи лізти не наважувались – остерігались мін чи гранат. Тому пускали вперед полонених. Якщо й розірве людину – не шкода. В аеропорту полонені знайшли приваленого українського капітана. Панотець відспівав його. В Дебальцевому, в одному з бліндажів, натрапили на запаси їжі. Ополченці дозволили взяти з собою печиво.

"Вони жодного разу, скільки я їх не слухав, не говорили ні про родини, ні про батьків, ні про дітей. Все, про що говорили – трофеї, відбитий товар, знущання над полоненими, вбивства. Їм головне – поламати тебе. Вони навіть одне одного ламають. Щоби ніхто не вирізнявся. Як у Радянському Союзі, - пояснює панотець. – Вони й хочуть відновлення Радянського Союзу. Найкраще – це просто від них відокремитись, відгородитись, відділитись. Доки вони там перегниють, як органічна речовина. Може аж тоді щось вийде".

Доки говоримо, панотцеві телефонують. Виявляється, вони зібрали речі та харчі для полонених у Донецьку, хочуть передати, але українські військові передачу не пропускають – блокада. Тому треба писати пояснювального листа. Панотець надиктовує в телефон. "Як правильно написати? – питає. - Просимо сприяти безперешкодному транспортуванню товару?". "Напишіть транспортуванню речей та медикаментів", - раджу йому. Панотець так і говорить, відкладає слухавку.

За мить згадує про щось, хапає телефон. "І допишіть у кінці, - просить, - хай вас благословить Господь".
Записан

Любовь выскочила перед нами, как из-под земли выскакивает убийца в переулке, и поразила нас сразу обоих! Так поражает молния, так поражает финский нож! (c) "Мастер и Маргарита"



E non importa se ci addormentiamo in letti diversi. L'importante è che ci addormentiamo pensandoci reciprocamente...
acilsik
Существительное одушевлённое!!!!!!!!!!!!
Флуд-клуб
******

Репутация: +1107/-1
Offline Offline

Пол: Женский
Сообщений: 6097



« Ответ #73 : 20 Май 2015, 21:37:33* (EEST) »

Спасибо, Женька
Записан

Как этот мир велик в лучах рабочей лампы!
Ах, в памяти очей - как бесконечно мал!
Дженни
Чаклунка
Флуд-клуб
******

Репутация: +1022/-1
Offline Offline

Пол: Женский
Сообщений: 3366


Czarownica i Czarodziejka


« Ответ #74 : 22 Май 2015, 21:44:52* (EEST) »

Жадану спасибо ))
Записан

Любовь выскочила перед нами, как из-под земли выскакивает убийца в переулке, и поразила нас сразу обоих! Так поражает молния, так поражает финский нож! (c) "Мастер и Маргарита"



E non importa se ci addormentiamo in letti diversi. L'importante è che ci addormentiamo pensandoci reciprocamente...
Страниц: 1 2 [3]
  Печать  
 
Перейти в:  

Powered by MySQL Powered by PHP Powered by SMF 1.1.7 | SMF © 2006-2008, Simple Machines LLC Valid XHTML 1.0! Valid CSS!